Набір збірних моделей для діорам ICM: Бронемашини Вермахту

Бронемашини Вермахту — колекційний набір бронетехніки Другої світової війни

Після поразки у Першій світовій війні Німеччина опинилася під суворими обмеженнями. Версальський договір 1919 року забороняв їй мати бронетехніку, однак дещо пізніший Булонський протокол дозволив Веймарській республіці утримувати обмежену кількість бронеавтомобілів для поліції та безпеки. Ситуація різко змінилася після приходу до влади Гітлера: Німеччина перейшла до масштабної мілітаризації, а ключовою складовою доктрини блискавичної війни стала висока мобільність військ, що вимагало значного парку техніки.

Серійне виробництво бронеавтомобілів було відновлено у 1934 році, і вже до 1936-го вони увійшли до складу розвідувальних підрозділів Вермахту — зокрема Sd.Kfz.247 Ausf.B. З початком війни Німеччина активно поповнювала свій парк трофейними машинами, серед яких був один із найкращих бронеавтомобілів Другої світової — Panhard 178, що отримав німецьке позначення Panzerspähwagen P 204(f).

Крім колісних бронемашин, Вермахт широко використовував напівгусеничні бронетранспортери, які відзначалися багатофункціональністю: їх застосовували для перевезення бійців, буксирування озброєння, а також як платформи для встановлення гармат, кулеметів, радіостанцій та іншого обладнання. Наймасовішим бронетранспортером цього типу стало сімейство Sd.Kfz.251, яке стало символом німецьких механізованих частин.

Цей набір мініатюр відтворює ключові зразки бронемашин Вермахту та стане відмінною основою для діорам, історичних реконструкцій і колекційних проєктів.

Основні характеристики:

• Тематика: Бронеавтомобілі та бронетранспортери Вермахту, Друга світова війна

• Типи техніки у фокусі: Sd.Kfz.247 Ausf.B, Panhard 178 (P 204(f)), бронетранспортери сімейства Sd.Kfz.251

• Функціональність техніки: Розвідка, транспорт, платформи для озброєння

• Призначення: Колекціонування, побудова діорам, історичне моделювання