Збірна модель літака ICM: Do 17Z-2 (Фінляндія)

Dornier Do 17Z-2 — німецький середній бомбардувальник Люфтваффе

Dornier Do 17Z-2 — це двомоторний середній бомбардувальник, розроблений компанією Dornier Flugzeugwerke у Німеччині наприкінці 1930-х років. Він став одним із найвідоміших представників концепції «швидкісного бомбардувальника», створеного для випередження ворожих винищувачів завдяки високій швидкості та маневровості.

У 1939 році почалося серійне виробництво модифікацій Do 17Z, які отримали оновлену носову частину типу “Waffenkopf” для кращого огляду та аеродинаміки, а також двигуни Bramo 323 Fafnir повітряного охолодження, що забезпечували стабільний політ і надійну потужність. У 1939–1940 роках було випущено близько 500 літаків типів Do 17Z-1 та Do 17Z-2, які стали основними бомбардувальниками Люфтваффе на початковому етапі Другої світової війни.

Do 17Z-2 активно застосовувалися під час кампаній у Польщі, Франції, Битви за Британію, а також на Балканах і Східному фронті. Декілька літаків було передано до ВПС Фінляндії, де вони продовжували службу у бойових умовах. Завдяки своїй швидкості, вузькому корпусу та стабільності в польоті, Do 17 отримав прізвисько “Літаючий олівець” (Fliegender Bleistift).

Основні характеристики:

• Прототип: Dornier Do 17Z-2 — середній бомбардувальник Люфтваффе.

• Країна-виробник прототипу: Німеччина (Dornier Flugzeugwerke).

• Роки випуску: 1939–1940 роки.

• Тип: середній швидкісний бомбардувальник.

• Екіпаж: 4 особи.

• Двигуни: 2 × Bramo 323P Fafnir, повітряного охолодження.

• Озброєння:

  • до 6 × кулеметів MG 15 (7,92 мм);

  • бомбове навантаження — до 1 000 кг.

• Бойове застосування: Польща (1939), Франція (1940), Битва за Британію (1940), Балкани й Східний фронт (1941).

• Оператори: Люфтваффе, ВПС Фінляндії.

• Особливості:

  • нова носова частина типу Waffenkopf;

  • висока швидкість і маневровість;

  • легендарна вузька форма фюзеляжу (“Літаючий олівець”).