Збірна модель літака ICM: Do 17Z-2 Німецький бомбардувальник

Do 17Z-2 — одна з найвідоміших модифікацій німецького бомбардувальника Dornier Do 17, який отримав прізвисько «Летючий олівець» через характерну вузьку форму фюзеляжу. Цей літак став уособленням німецької концепції швидкісного бомбардувальника, здатного ухилятися від переслідування завдяки високій швидкості та маневровості.

Розроблений компанією Dornier Flugzeugwerke на початку 1930-х, Do 17 спочатку проєктувався як цивільний транспортний літак, але швидко був переорієнтований на військове використання. Починаючи з 1939 року, у виробництво надійшла модернізована серія Do 17Z, що отримала нову носову частину типу Waffenkopf і радіальні двигуни Bramo 323 Fafnir повітряного охолодження.

Модифікація Do 17Z-2, яка випускалася у 1939–1940 роках, мала покращене бронювання, додаткові паливні баки та посилене озброєння, що дозволяло ефективно діяти навіть під час зустрічі з ворожими винищувачами. Саме ця версія стала основною для Люфтваффе в перші роки Другої світової війни.

Do 17Z-2 активно застосовувався під час польської кампанії (1939), битви за Францію (1940) та битви за Британію, де виконував завдання бомбардування стратегічних і промислових об’єктів. Пізніше ці літаки використовувалися на Балканах і Східному фронті, забезпечуючи підтримку сухопутних військ і виконуючи розвідувальні операції.

Основні характеристики:

• Тип техніки: двомоторний середній бомбардувальник.

• Країна-виробник: Німеччина (Третій Рейх).

• Виробник: Dornier Flugzeugwerke GmbH.

• Роки виробництва: 1939–1940 рр.

• Екіпаж: 4 особи.

• Двигуни: 2 × Bramo 323 Fafnir (потужність по 1 000 к.с.).

• Максимальна швидкість: до 410 км/год.

• Дальність польоту: близько 1 200 км.

• Практична стеля: 8 200 м.

• Озброєння:

  • 6 × 7,92-мм кулемети MG 15;

  • Бомбове навантаження — до 1 000 кг.

• Особливості: нова носова частина Waffenkopf, висока швидкість, поліпшена оборона, оптимізована конструкція для середніх відстаней.