Збірна модель літака ICM: Мессершмітт Bf 109F-4/B

Messerschmitt Bf 109F-4/B — модифікація легендарного німецького винищувача Bf 109, що стала одним із найефективніших літаків Люфтваффе початку 1940-х років. Вона поєднала маневровість, потужність і універсальність, перетворившись на справжній багатофункціональний інструмент повітряної війни.

Версія Bf 109F-4, що з’явилася в червні 1941 року, отримала двигун DB 601F, 20-мм гармату MG 151/20 і посилену броню для підвищення живучості в бою. Модифікація Bf 109F-4/B стала варіантом винищувача-бомбардувальника, здатного нести бомбове навантаження до 250 кг, зберігаючи при цьому високі льотні характеристики.

Навесні 1942 року літаки Bf 109F-4/B з’явилися у складі ескадрилей JG2 і JG26, здійснюючи рейди на британські судна в Ла-Манші та удари по прибережним об’єктам. Пізніше ці літаки активно застосовувалися і на Східному фронті — у частинах JG51 та JG54, де зарекомендували себе як надійні винищувачі-бомбардувальники, здатні діяти на малих висотах і підтримувати сухопутні війська.

Основні характеристики:

• Тип техніки: винищувач-бомбардувальник (Jagdbomber).

• Країна-виробник: Німеччина (Третій Рейх).

• Конструктор: Messerschmitt AG / Віллі Мессершмітт.

• Роки виробництва: 1941–1942 рр.

• Двигун: Daimler-Benz DB 601F, потужність близько 1350 к.с.

• Максимальна швидкість: до 635 км/год.

• Озброєння:

  • 1 × гармата MG 151/20 (20 мм) у носовій частині;

  • 2 × кулемети MG 17 (7,92 мм);

  • бомбове навантаження: до 250 кг (1 × SC 250 або 4 × SC 50).

• Дальність польоту: близько 850 км.

• Стеля польоту: 11 000 м.

• Екіпаж: 1 пілот.

• Особливості: покращена броня, надійний двигун, універсальність у ролях (винищувач / бомбардувальник), ефективність у ближній підтримці та прицільних ударах по наземних цілях.