Збірна модель літака ICM: Spitfire LF.IXE

Supermarine Spitfire LF.IXE — це пізня модифікація знаменитого британського винищувача Spitfire, створена для дій на малих висотах і підтримки наземних військ у заключний період Другої світової війни. Літак поєднав у собі бойовий досвід попередніх моделей та технічні рішення, розроблені для Spitfire Mk.VIII і Mk.XVI.

Позначення LF (Low Flight) означало, що літак оптимізований для боїв біля землі — він отримав двигун Merlin 66 або американський Packard Merlin 266, що забезпечував чудові льотні характеристики на низьких висотах. Модифікація IXE вирізнялася покращеним крилом типу E, озброєним двома гарматами Hispano Mk II калібру 20 мм та двома кулеметами Browning калібру 12,7 мм, а також мала куполообразний ліхтар, який забезпечував пілоту відмінний огляд.

Spitfire LF.IXE широко використовувався наприкінці війни у складі RAF, USAAF, ВПС Франції, Канади, Чехословаччини та Польщі. Він виконував завдання винищувального прикриття, штурмових ударів та бомбардувань, ставши одним із найефективніших універсальних літаків свого часу.

Основні характеристики:

• Тип техніки: одномісний винищувач-бомбардувальник.

• Країна-виробник: Велика Британія (Supermarine Aviation Works, Vickers-Armstrongs Ltd).

• Роки виробництва: 1944–1945 рр.

• Двигун: Rolls-Royce Merlin 66 або Packard Merlin 266, потужністю близько 1 720 к.с.

• Максимальна швидкість: до 650 км/год.

• Дальність польоту: близько 1 000 км.

• Озброєння: 2 гармати Hispano Mk II (20 мм), 2 кулемети Browning (12,7 мм), до 450 кг бомбового навантаження.

• Екіпаж: 1 пілот.

• Особливості: крило типу «E», куполообразний ліхтар, оптимізація для боїв на малих висотах, висока маневровість і точність вогню.

• Експлуатація: RAF, USAAF, RCAF, ВПС Франції, Чехословаччини, Польщі.