Збірна модель літака ICM: Spitfire Mk.IX

Supermarine Spitfire Mk.IX — це одна з найвідоміших модифікацій легендарного британського винищувача Spitfire, який став символом героїзму Королівських Повітряних Сил Великої Британії у Другій світовій війні. Модифікацію Mk.IX створили у 1942 році на базі Spitfire Mk.V, встановивши потужніший двигун Rolls-Royce Merlin 61, що забезпечив значне підвищення швидкості, маневровості та висотності.

Spitfire Mk.IX виявився надзвичайно надійним, простим в обслуговуванні й універсальним у застосуванні. Його використовували на європейському театрі бойових дій у різних варіантах — як універсальний (F), маловисотний (LF) і висотний (HF) винищувач, а також як винищувач-бомбардувальник. Ця гнучкість дозволила Spitfire Mk.IX ефективно протистояти німецьким літакам Focke-Wulf Fw 190 та Messerschmitt Bf 109.

Модифікації Spitfire Mk.IX служили не лише у RAF (Королівських Повітряних Силах Великої Британії), а й у USAAF, ВПС срср, Франції, Італії, Чехословаччини та інших країнах-союзниках. Завдяки поєднанню потужного двигуна, відмінної керованості та елегантного дизайну, Mk.IX став однією з найуспішніших і наймасовіших версій Spitfire.

Основні характеристики:

• Тип техніки: одномісний винищувач.

• Країна-виробник: Велика Британія (Supermarine Aviation Works, Vickers-Armstrongs Ltd).

• Роки виробництва: 1942–1945 рр.

• Двигун: Rolls-Royce Merlin 61 / 63 / 66, потужністю від 1 565 до 1 720 к.с.

• Максимальна швидкість: до 650 км/год.

• Озброєння: 2 гармати Hispano Mk II калібру 20 мм і 4 кулемети Browning калібру 7,7 мм; можливість підвіски бомб масою до 250 кг.

• Дальність польоту: близько 1 125 км.

• Екіпаж: 1 пілот.

• Варіанти: F (універсальний), LF (маловисотний), HF (висотний).

• Особливості: висока маневровість, легкість керування, надійність конструкції, універсальність бойового застосування.