Збірна модель вантажівки ICM: ЗіЛ-131 МТО-АТ

ЗІЛ-131 МТО-АТ — це радянська ремонтно-евакуаційна машина технічного обслуговування, створена на базі легендарного всюдихода ЗІЛ-131. Модифікація МТО-АТ (Майстерня технічного обслуговування автомобільна транспортна) призначалася для ремонту, евакуації та технічної підтримки військової техніки у польових умовах.

Серійне виробництво ЗІЛ-131 розпочалося у 1967 році на московському автомобільному заводі імені Ліхачова (ЗІЛ). Завдяки високій надійності, потужному двигуну V8 та повному приводу 6×6, вантажівка стала основою для великої кількості спеціалізованих машин — від командно-штабних до ремонтних.

Конструкція та застосування

ЗІЛ-131 МТО-АТ оснащувався спеціальним фургоном із комплектом інструментів, зварювальним обладнанням, генератором, талью та лебідкою.
Машина могла проводити технічне обслуговування автомобілів, бронетехніки, причепів і спецобладнання безпосередньо в районі бойових дій чи навчань.
Завдяки повному приводу, високому кліренсу і потужному шасі, машина мала чудову прохідність і могла працювати навіть у важкодоступних місцях.

Такі автомобілі постачалися не лише у війська срср, але й до країн Варшавського договору, а також у держави Азії та Африки, де служили на військових і цивільних об’єктах.

Основні характеристики

• Тип: ремонтно-евакуаційна машина (МТО-АТ)

• Базова модель: ЗІЛ-131

• Країна-виробник: срср 

• Рік початку виробництва: 1967

• Двигун: V8 бензиновий, 6,0 л, потужністю 150 к.с.

• Привід: повний (6×6)

• Вантажопідйомність базового шасі: до 5 тонн

• Особливості модифікації: спеціальний фургон із ремонтним обладнанням, зварювальним агрегатом, лебідкою та автономним живленням

• Кількість випущених машин усіх модифікацій ЗІЛ-131: приблизно 1 000 000 одиниць